Закарпаття – мальовничий край у самісінькому географічному центрі Європи. Область з самобутньою історією і культурою.

Тут проживають представники багатьох національностей: українці, угорці, росіяни, румуни, цигани, словаки, німці та інші. Географічне розташування, клімат, рельєф, історія та збережена самобутня культура цього мальовничого краю дають можливість розвитку санаторно-оздоровчого комплексу світового рівня. Потужний природно-рекреаційний й курортний потенціал сприяли тому, що й сьогодні це одне з найпопулярніших місць відпочинку і лікування людей.

Мінеральні води, 360 видів з яких досліджені, мають неперевершені лікувальні та смакові властивості. 30 родовищ субтермальних, термальних та високо термальних вод створюють можливості їх використання з лікувально-оздоровчою метою.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:

- Закарпаття - сама молодша область України, що межує з чотирма східноєвропейськими державами;

- саме на Закарпатті знаходиться сама висока вершина Українських Карпат - гора Говерла;

- долина нарцисів - єдине місце на Україні і в СНД, де зустрічається дикоростучій нарцис вузьколистий;

- надзвичайно гарне у Карпатах високогірне озеро Синевирське - одне із пам’яток області;

- на сьогоднішній день тут виявлено біля 700 джерел цілющих мінеральних вод;

- у Закарпатті знаходиться найбільша в світі алергологічна лікарня, яка розміщена в соляній шахті;

- пам’ятний знак “Центр Європи” встановлено в Рахівському районі Закарпатської області;

- на території Закарпаття знаходилось 13 замків. Овіяні легендами, вони і сьогодні чекають своїх відвідувачів;

- збереглись діючі дерев’яні церкви XVII - XVIII століть - перлина дерев’яної архітектурної спадщини;

- на території Закарпаття проживають представники близько 70 національностей;

- закарпатські вина по своїм смаковим властивостям не поступаються найкращим європейським марочним аналогам.

У Берегівському районі представлені майже всі архітектурні стилі: від пізньовізантійського, романського, готичного, трохи ренесансного, бароко, класичного, романтичного і до стилів кінця ХІХ- початку ХХ ст. Саме в епоху середньовіччя, коли панували готика і бароко, тут з’явилися важкі кам’яні масивні церкви, що символізували силу релігії. Древні храми знаходяться у Кідьош, Берегові, Бобові, Чепі, Гетені, Четові, Мусієві, Варієві, Бене. У районі знаходяться середньовічні замки у с. Квасово, Вариво та палац родини Бетлені у м.Берегово. Руїни Квасівського замку – це типовий рицарський замок.

На території Великоберезняньського району, біля с. Княгиня, знаходиться унікальне місце, де впало на початку ХХ ст. досить значне за своїми розмірами космічне тіло – метеорит. Про княгинський метеорит неодноразово писали провідні європейські газети, його частини зберігаються у багатьох музеях світу, до цієї місцевості споряджалися наукові експедиції. Ще й дотепер знаходяться сміливці, які вирушають у пошук решток того, що нам віддав космос.

Не менш цікавим є і те, що саме біля цього села знаходяться унікальні мармурові печери, а також ще більш таємничим є те, звідки у такій віддаленій місцевості з’явилося село із назвою Княгиня.

Розповідь про Виноградівський район, звичайно, треба розпочати з того, чим здавна славився саме цей регіон – своїми виноградниками. У ІІІ столітті тут вперше з’явилися промислові насадження виноградної лози на Закарпатті. До речі, унікальні кущі дикого винограду ще дотепер ростуть на Чорній горі. Саме у цьому районі ростуть майже усі відомі на Закарпатті винні сорти.

Не менш цікавим фактом є те, що саме на території Виноградівщини вперше було перекладене Євангеліє на угорську мову відомим священником-просвітником Бенедеком Ком”яті, який жив при дворі баронів Перені, у їхньому поселені Великі Комяти, а потім у Королівському замку.

Саме у місті Виноградові, а тоді Севлющі, дав свій перший концерт Бейла Барток – всесвітньовідомий угорський композитор. До того ж саме у Виноградівському замку Канків було поховано угорського святого Капістрана.

На Виноградівщині знаходиться ботанічний заказник – Чорна Гора, а також древній парк у м.Винаградово, до створення якого причетна родина Перені.

Міжгір’я – один із найпоетичніших куточків Карпат. Немає значення у яку пору року ви потрапите на Міжгірщину, вона прекрасна завжди. Переважну більшість території району займають гори, а найвищою точкою Міжгірщини є вершина Стримба (1719 м).

Найбільше гірське озеро України, Закарпаття та Міжгірщини – Синевір, утворене 10 тис. років тому на висоті 989 м і має площу 7 га, найбільша глибина 27 м. Інша його назва Морське Око. Озеро здавна було справжньою туристською Меккою.

Інше озеро менше за величиною, але також унікальне – Озерце, або Дике озеро. Єдиним і унікальним у всій Європі є музей лісу і сплаву на Чорній Ріці, що дії на території НПП "Синевир". Це – диво-об’єкт, якому фактично немає аналогу у всьому світі. Заклад цей просто неба та ще й на воді, серед райського зеленого океану, чудова гідротехнічна споруда XІХ століття. Вона використовувалася для сплаву лісу, зв’язаного у дараби (бокори, плоти). Її складне, як на той час, технічне та архітектурне вирішення базувалось на багатстві традицій народного будівництва. Про вправність закарпатських майстрів складені легенди, а створені ними шедеври культових, житлових, адміністративних та інших споруд вічно вражатимуть своєю неповторною красою.

З гірських надр б’ють 48 цілющих джерел мінеральної води. Найвідоміші – Соймівське, Келечинське, Вучківське, Великобристрянське та Колочавське. Ці кришталево-чисті води типу “Єсентуки” та “Арзані” в поєднанні з лікувальним карпатським повітрям додадуть здоров’я кожному. В околицях с.Пилипець Міжгірського району знаходиться один із найкрасивіших водоспадів Українських Карпат – Шипіт.

Міжгірщина є також центром гірськолижного спорту. Цьому сприяють як географічні так і кліматичні умови району. Зараз працюють витяги в смт. Міжгір'ї, біля сіл Син, Поляна, Синевир, Подобовець, В.Студений. Є прокатні пункти гірських лиж.

Мукачівщина – це один з найбільш цікавих районів за своєю історичною специфікою. Цікаво знати, що біля Мукачева знаходився кельський металургійний центр (другий за величиною у Європі), опідум-городище Галіш-Ловачка. Саме звідси виходили у свої бойові походи грізні кельти, яких боялися самі римляни. Але все це закінчилося з приходом диких даків, які розгромили всі поселення кельтських племен на території краю. Лісисті та малолюдні Карпати були ідеальним місцем для побудови на їх території численних монастирів. Сьогодні на території Мукачивщини є кілька монастирів. Напевно, не всі знають, що саме біля міста Мукачево, на горі Красна Горка, знаходиться найпівнічніша місцевість у світі, де вирощують чай.

З якого б боку Ви не наближалися до Мукачева, звідусіль видно величний воєнно-архітектурний пам'ятник ХІV-XVII століть середньовіччя – замок “Паланок”, що є однією з перлин європейського фортифікаційного будівництва. Овіяний легендами й бойовою славою, він увінчує своїми могутніми фортечними спорудами одиноку гостроверху сопку вулканічного походження, що зветься “Замкова гора”.

Про те, що Закарпаття славиться своїми джерелами мінеральних вод давно відомо всім. З усіх 13 районів найбільш мінералізований як у кількісному, так і якісному виді є Свалявський. Тому і не дивно, щҾ саме тут розташовані найбільші і найпопулярніші санаторії, турбази і пансіонати. Ще у ХІ ст. візантійський імператорський двір звертався з проханням до угорських королівств про продаж цілющої солоної води з гірських джерел. Зафіксовано навіть декілька історичних фактів, яким чином здійснювалося транспортування з Карпат до Константинополя мінеральної води. Згідно документів, поблизу теперішнього с.Поляна був розташований табір гірських пастухів, які, крім, основної роботи, - випасання худоби, зобов’язані були охороняти цілющі “квасні” джерела, з яких королівська стража набирала воду у міхурі, зроблені з телячої шкіри. І саме таким чином їх потім протягом кількох діб транспортували до купалень візантійських патріархів.

У Тячівському районі пгт. Солотвино зосереджені унікальні природні рекреаційні ресурси, що не мають аналогів в Україні і СНД: - солотвинські соляні шахти, що використовуються в спелеотерапевтичних цілях; - карстові соляні озера, що утворилися на місці виходу на поверхню купола Солотвинського масиву кам'яної солі; - розсоли шахтних вод.

Солотвинські солекопальні - єдині в Україні і СНД, у яких можливе лікування в підземних умовах, а також сполучення спелеотерапії і бальнеогрязелікування з використанням розсолу і бруду озер. Унікальність методів лікування припускає використання підземних галерей Української алергологічної лікарні, розташованої у суцільному масиві солі. Саме цей природний фактор забезпечує практично 85-90% виліковування хворих протягом декількох лікувальних курсів, середня тривалість яких складає 24 дня. Серед 23 захворювань, які тут лікують є такі розповсюджені і важковиліковувальні, як астма, артрит, ревматизм, радикуліт, шкірні захворювання (екзема, псоріаз) і т.д.

Рахівщина – найвисокогірніший район України, вирізняється своїми неповторними природними об’єктами. Візитною карткою є Чорногірський масив з найвищою вершиною України – Говерлою (2061 м). Поряд височать ще 6 карпатських двотисячників – Петрос, Ребра, Бербенескул, Піп-Іван, Мензул, Гутин-Томнатин. Рахівщина наділена надзвичайно сприятливими умовами для розвитку гірськолижного спорту. Неподалік від Рахова біля автошляху до Ужгороду стоять стела і геодезичний знак, що символізують географічний центр Європи.

Єдиним населеним пунктом, через який проходять всі шляхи до підніжжя гори Стіг є селище Ясіння Рахівського району. Край має особливу красу узимку, коли не тільки вершини гір покриті снігом, а коли вся округа потопає в заметах. Але саме тут здається, що природа не заснула, вона, як наречена, нарядилася в білий колір і запрошує Вас помилуватися, якою прекрасною може бути зима. У Карпатах, саме узимку, починається бурхливе, веселе та гучне життя. Сюди з’їжджаються усі, хто закоханий у гори, у лижні траси, хто не любить безвилазно сидіти у будинку, а поспішає побачити багато нового, хто любить життя і красу рідного краю. В це важко повірити, але сезон катання на лижах в Ясіннях починається з жовтня і закінчується іноді на початку червня. Можна одночасно спускатися сніговими схилами та засмагати на гірському сонці.

На територій Хустського району знаходиться Карпатський біосферний заказник – Долина нарцисів. Серед Хустсько-Солотвинської долини на стародавній терасі річки Тиси знаходиться одна з перлин Закарпаття - знаменита „Долина нарцисів". Ця невеличка ділянка в заплаві річки Хустець є унікальним ботанічним об'єктом, в якому охороняється останній в Європі рівнинний осередок нарцису вузьколистого. Цей середньоєвропейський вид поширений у високогір'ї Карпат, Альп і Балкан. Рівнинна ж популяція, яка існує тут з післяльодовикового періоду і має реліктовий характер, збереглася тільки в цьому місці. Поряд з величезним науковим значенням „Долина нарцисів" становить і значну естетичну цінність. У період масового цвітіння „Долина" вкривається суцільним білим килимом квітучих нарцисів, помилуватися яким приїжджають звідусіль.

Надзвичайно цікавою пам’яткою архітектури та історії Ужгородського району є унікальний середньовічний замок у селищі Середнє. Одинока вежа-донжон зберігає таємниці своїх перших господарів – похмурих рицарів ордену тамплієрів, при згадуванні імені яких тремтіли великі правителі європейських країн. Кажуть, що саме тут вони заховали свої багатства, коли угорський король на прохання французького імператора Філіпа Красивого наказав зруйнувати усі укріплення храмовників, а їх самих ув’язнити. Після розпаду ордена у 1312 р. замок перейшов до рук монахів ордену Св.Павла. Під час визвольної війни угорського народу 1703-1711 рр. замку завдано значного пошкодження. Ще одним історичним фактом з історії замку залишається те, що його господарем був відомий угорський герой Іштван Добо. Саме завдяки його мужності відстояна твердиня угорських монархів – фортеця Егер від турецької навали.

На одному з пагорбів розташувалася одна зі стародавніх ужгородських частин – Горяни. Тут знаходиться невеличка церква-ротонда Св.Анни, яка за своїми архітектурними параметрами не має аналогів в Україні. Схожих ротонд у світі знаходиться лише дві (обидві в Угорщині). Цікавим фактом залишається те, що на стінах невеличкої круглої церкви фрески ХІ ст. створені художниками, які представляли італійську школу мистецтва Джотто.

Ужгородський замок – найстаріша з усіх фортець Закарпаття. В ХІ-ХІІ ст. тут будується кам’яна фортеця. В 1322 р. замок переданий італійському графу Філіпу Другету. Рід Другетів володів замком із 1322-1691 рр. В 1691 р. новим власником став Миклош Берчені, який значно розбудовує його. Після 1711 р. замок був перетворений у церковну гімназію.

Поспішайте, Вас тут чекають і готуються до зустрічі. Вас оточать піклуванням і теплом, почастують національними стравами, познайомлять з історією і традиціями народу, що населяє Карпати.