Киево - Печерська лавра - православний монастир, заснований в 1051 році ченцями Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої князівської резиденції Брестово під Києвом. В одинадцятому столітті монастир став центром поширення й утвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир одержав статус "лаври" - головного великого монастиря. У вісімнадцятому столітті Киево - Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні. Їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, понад сімдесят тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цегельних і шість скляних заводів, більше ста шістдесяти винокурень і млинів, біля двохсот шинків, два кінних заводи. Киево - Печерській лаврі були підлеглі багато дрібних монастирів і так звані пустелі (зокрема  Китаєвська, Микольська й інші під Києвом) з їхніми угіддями й кріпаками в Україні, у Росії та у Білорусії. У свій час Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут переводилися на церковнослов'янську мову й переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестір (автор "Повесті времінних літ"), Никон, Сильвестр. На території лаври поховані видатні особи, зокрема  в церкві Спаса на Берестові  - засновник Москви Юрій Довгорукий. Архітектурно-художній комплекс і музейне містечко співіснують із діючим монастирем. Головна святиня обителі - нетлінні мощі преподобних батьків, що спочивають у Ближніх і Далеких печерах. З 1990 р. Києво-Печерська лавра входить до Реєстру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.